Ідеї для самостійного вишивання стрічками подушки

Вишивка стрічками на подушці дозволяє створити об'ємний, живий малюнок на поверхні. Цікаво, що цей різновид рукоділля з'явився ще в Стародавній Греції. Спочатку жінки вплітали різнокольорові смужки у волосся, потім почали розшивати ними килими, покривала.

У Середньовіччі італійки прикрашали таким декором фіранки, балдахіни та м'які меблі. Широку популярність в інших країнах Європи ця hand-made техніка здобула у XIV столітті. Тоді стрічками стали розшивати практично все: штори, меблі, одяг, аксесуари.

Переваги подушок, вишитих атласними стрічками

У подушок, декорованих вишивкою зі стрічками, багато плюсів. Перший – зовнішня привабливість. Такий аксесуар не залишиться непоміченим у кімнаті, додасть їй затишку.

Є й інші переваги:

• Простота виконання. Звісно, існують складні схеми для «просунутих» вишивальниць. Але з простими малюнками легко справиться навіть новачок.
• Мінімум фінансових витрат. Все, що знадобиться – відріз тканини, п'яльці, голки та різнокольорові стрічки. Ці матеріали та інструменти коштують копійки у магазинах рукоділля.
• Швидка робота. Вишивання стрічками проходить набагато швидше за часом, ніж той самий процес, але з використанням класичних ниток муліне. Подушку можна вишити буквально за 1 вечір.
• Оригінальний декор. До вишивки гладдю чи хрестиком уже всі звикли. Подушечка з 3D-вишивкою – неординарна та стильна прикраса практично для будь-якого інтер'єру.

Які матеріали використовуються для створення

Успіх вишивання атласними стрічками залежить від правильно підібраних матеріалів та інструментів. Перед роботою необхідно запастись таким:

• схема;
• голки;
• тканина;
• стрічки;
• п'яльці;
• маркери для малюнку по тканині.

Порада! Початківцям рукоділкам краще купити готові набори. У них є все необхідне у потрібній кількості для виконання роботи.

Розглянемо кожен із аксесуарів окремо, визначимося з їх параметрами та особливостями.

Тканина

Як основа для вишивки підійдуть різні види тканини: льон, бавовна, фліс, повсть, шовк. Для початківців краще брати канву. Це щільна бавовняна тканина з великим переплетенням ниток.

Вони утворюють видимі клітини, якими зручно вишивати. Хороший варіант – канва Aida (Аїда) від 11 до 14.

Стрічки

Бажано вибирати спеціальні стрічки для вишивання. Вони мають зручну для роботи ширину. При підборі важливо враховувати можливість прання. Є вироби, які не можна прати у машинці.

До них відносяться декоративні стрічки. Вони тонкі, легкі, використовуються для декору штор, скатертин або носових хусток.

Існують міцніші варіанти, зроблені з міцного атласу або шовку, з облямівкою по краю. Вони витримають багаторазове прання та збережуть насиченість кольору.

Голки

Для цієї техніки вишивання потрібно підбирати голки із широким вушкам. У вузьку стрічку не пройде. Щоб підібрати потрібну голку, необхідно звертати увагу на її номер.

Наприклад, для стрічки 7 мм ідеально підійде голка №18. Тут діє правило: що більше номер голки, то тонша має бути стрічка.

Пяльці

Пяльці – важливий атрибут будь-якої вишивальниці. Вони потрібні, щоб тримати полотно для вишивки у натягнутому стані. З їх допомогою малюнок лягає рівно, стібки виходять рівномірними. За бажанням можна вибрати круглі або рамкові п'яльці.

Важливо! Дуже сильно натягувати полотно на п'яльці не рекомендується. Від цього може зіпсуватися як малюнок, а й сам матеріал.

Вибираючи п'яльці, слід звернути увагу на такі нюанси.

1. Матеріал. Краще віддати перевагу дерев'яним п'яльцям. Вони добре утримують полотно. Якщо говорити про конкретну породу дерева, то оптимальний варіант для цих цілей – бук. Пластмасові вироби поступаються дерев'яним за багатьма параметрами. Вони часто тріскають, видають хімічний запах, швидше зношуються. Єдиний їхній плюс – недорога ціна.
2. Діаметр. Підбирається в залежності від розмірів роботи. Чим більшим буде малюнок, тим більшого діаметру потрібно підбирати п'яльці. Для роботи діаметром 40-50 см підійдуть класичні круглі п'яльці. Для ширшого полотна з малюнком до 90 см краще підбирати гобеленові рами. Сюжети, що перевищують 100 см, необхідно кріпити на спеціальні верстати.
   

   Головне правило – щонайменше переміщати п'яльці по полотну під час роботи. Так залишиться менше заломів. Матеріал після роботи виглядатиме акуратніше, менш розтягнутим.

3. Поверхня. Пяльці повинні бути добре відполіровані, без шорстких частин. Нерівності, за які може чіплятися тканина, зроблять зачіпки на ній та зіпсують зовнішній вигляд роботи.
4. Механізм. Якщо п'яльці мають кріпильний механізм, потрібно перевірити його справність. Гвинт повинен бути не надто тугим або слабким, різьблення – якісним, рівномірним.
5. Фарбування. Бажано вибирати п'яльці без кольорового напилення. Так полотно для вишивки гарантовано не забарвиться під час роботи.

Важливо! Дерев'яні п'яльці не можна піддавати впливу вологи, перепадів температури або прямим сонячним променям. Від цього вони можуть деформуватися та втратити свої якості.

Як вишити подушку атласними стрічками

Вибраний рисунок переноситься на полотно. Потім воно втягується в п'яльці, після чого можна приступати до роботи. Виконувати об'ємні композиції можна за допомогою різних стібків.

Розглянемо найпопулярніші їх.

Японський стібок

Протягнути стрічку з вивороту на лицьову сторону. Відступити необхідну відстань, втягти голку в стрічку з лицьового боку, протягнути голку на виворітний бік. Залежно від того, з якого боку тасьми пропустити голку: по центру, з правого чи з лівого боку, змінюватиметься ефект.

Найчастіше в результаті виходить подібність згорнутих пелюсток або листя.

Прямий стібок

Найпростіший, базовий вид стібка. Добре підходить для новачків, які тільки-но починають освоювати цей вид рукоділля. Робиться просто:

• Вивести тасьму на лицьову сторону роботи.
• Розпрямити її пальцями та голкою.
• Відступити необхідну відстань.
• Провести голку на виворітний бік.
• Обережно підтягнути смужку атласну, не сильно натягуючи її.

Цим стібком добре вишивати листочки, бутони, квіточки, пелюстки. Основне завдання – зберегти об'єм, не «стягуючи» малюнок.

Перекручений шов

Використовується для формування стеблин на полотні. Протягнути тасьму з вивороту на лицьову сторону. Потім, обертаючи голкою, скрутити стрічку, відступити 0,5 см і просмикнути голку на виворітний бік.

Після цього вивести голку знову на обличчя, зробивши прокол впритул до першого стібка, поряд із його центральною частиною. Таким чином вишити стеблинку потрібної довжини. Слідкувати за тим, щоб тасьма постійно залишалася перекрученою.

Французький вузол

Використовують для оформлення квіткового центру. Часто їм вишиваються вересові стрілки, суцвіття пеларгонії, пишні бутони бузку.

Схема виконання французького вузлика виглядає просто:

• Голку вивести з виворітного боку на лицьову.
• Обмотати 2-3 рази стрічку навколо голки.
• Голку встромити в полотно, поряд із місцем попереднього проколу.
• Витягнути голку на виворітний бік.
• Вузлик потрібно при цьому утримувати іншою рукою.
• Злегка затягнути французький вузлик з вивороту та закріпити його.

Важливо! Кожен французький вузол закріплюється окремо. Роблячи витки навколо голки, потрібно стежити за їхньою рівномірністю: вони не повинні перекривати один одного.

З чого почати новачкам

Вишивати стрічками не так і складно. Спочатку потрібно навчитися одягати стрічку в голку.

Робиться це за такою схемою:

• Зрізати кінець стрічки навскіс.
• Кутом, що вийшов, втягти її в голку.
• Трохи протягнути через голку.
• На відстані 0,5 см від зрізаного краю вколоти голку в стрічку.
• Потім потягнути за довгий край та закріпити стрічку на голці. У такому положенні вона не вислизатиме з вушка.

Тепер необхідно пригладити пальцями куточок, що стирчить за голкою, щоб він не заважав проходити голці через тканину.

Далі закріплюється вузликом протилежний край. Робиться це так:

• Відступити від кінця стрічки 1 см і зігнути навпіл на себе.
• У середину загину вколоти голку.
• Потягнути стрічку за довгий кінець.
• Затягнути вузол, що вийшов.

Простягати потрібно не надто сильно. У результаті має вийти плоский вузлик. При його зав'язуванні можна використовувати голку, простягнувши її в петлю і другою рукою потягнувши за край.
Тепер можна розпочинати роботу.

При цьому важливо пам'ятати про такі правила:

1. Довжина стібка. Повинна завжди бути більшою, ніж ширина стрічки. Якщо стібок буде менше, ніж ширина тасьми, вона не розправитися належним чином. Малюнок вийти трохи спотвореним, «пом'ятим».
2. Натяг. Стрічку не можна натягувати занадто сильно. У цьому випадку досягти обсягу не вийде.
3. “Укладання”. На відміну від ниток стрічку потрібно правильно укласти на полотно. Для цього її притримують другою рукою під час вишивання, щоб вона не перекручувалась.

Ідеї розташування в інтер'єрі

Сьогодні вишивка стрічками – найпопулярніший вид handmade декору. Вона використовується для обробки подушок, наволочок, покривал та підковдр. Крім того, вона є чудовою технікою для створення об'ємних картин.

Особливий попит мають подушки, вишиті атласними стрічками. Залежно від обраного візерунка, кольори вони підійдуть для різних стилів: прованс, класика, модерн.

Відео: подушки, вишиті стрічками для дивана, своїми руками

Вишиті подушки на фото