Хоча шкіра є натуральним та довговічним матеріалом, рано чи пізно постає питання про реставрацію виробів. Як зробити: пофарбувати самостійно чи звернутися до спеціалізованої майстерні? Свої «плюси» та «мінуси» мають у кожного рішення. Розглянемо докладніше.
Зробити самим або довірити майстру
У будь-якому випадку ви йдете на певні ризики. Вирішуючи відреставрувати вироби самостійно, і не будучи при цьому фахівцем з роботи зі шкіряними виробами, ви наражаєте на «небезпеку» не тільки річ, а й власне здоров'я.
З іншого боку, віддаючи сумку, чоботи або куртку в майстерню, особливо якщо ви робите це вперше, немає жодних гарантій, що роботи будуть виконані на очікуваному вами рівні. Тим більше якщо раніше ви ніколи не стикалися з подібною проблемою.
Загалом доведеться робити вибір, а ризики, на жаль, неминучі.
Різновиди фарб для шкіри
Практично будь-яка з наведених нижче фарб для шкіри, може бути використана вами для фарбування шкіряного виробу: куртки, рукавичок, ременя або туфель. Різниця лише в технологічному процесі та часі, який знадобиться на цю процедуру.
Акрилові
Ці речовини мають водну основу та акрилові добавки. Деякі барвники мають у складі поліуретан, який «нагороджує» шкіряні вироби властивостями так званої «рідкої шкіри». Акрилові фарби ідеально підходять для нубуку, гладкої шкіри та вінілу. А ось для замші їх використовувати не можна.
Пофарбувавши виріб такою фарбою, ви гарантовано отримаєте стійкий результат. Таке покриття не боїться механічних впливів, прямих сонячних променів та води. Понад те, склад підвищує період експлуатації виробів зі шкіри. Крім практичних моментів, акрилові барвники цінують гідний зовнішній вигляд, який вони забезпечують вироби зі шкіри. На сьогоднішній день доступна багата палітра різних відтінків барвників на основі акрилу: від білого кольору і пастельних бежевих відтінків до насиченого чорного. Можливі й нестандартні рішення: металік чи рожевий перламутр.
Такі барвники використовують не лише для того, щоб пофарбувати вироби, а й для малювання на шкіряній та інших поверхнях.
Кремові
Один із найпопулярніших і доступних варіантів. Впускається у тюбиках, як і будь-який крем, та має консистенцію зубної пасти. Такий барвник використовують для реставрації шкіряних сидінь, взуття та інших предметів. Наносять на поверхню за допомогою губки.
Аерозолі
Ще один потрібний варіант барвників. Часто їх використовують для професійного фарбування салонів автомобілів. Але й удома такі барвники знаходять своє застосування. Вони випускаються у балончиках. Витрата аерозольних барвників значно нижче, ніж в інших. Така фарба швидко сохне і добре вбирається. Для досягнення «щільного» та однорідного ефекту рекомендується наносити не менше 2-3 шарів.
Порошкові барвники
Така фарба вважається сучасним способом вирішувати питання щодо реставрації шкіри. Вона, мабуть, найбільше підходить для застосування в домашніх умовах. Варто зазначити, що найчастіше порошкові барвники застосовують для тканини. Однак доступні сьогодні універсальні варіанти запросто впораються і з фарбуванням шкіряних виробів.
Рослинна фарба
Такий фарбник використовується дуже давно. Його особливість – застосування лише натуральних компонентів, що дають певний колір чи відтінок. Наприклад, щоб отримати рудий барвник, змішують хну, басму, кору вільхи та чистотіл. Насичений коричневий відтінок виходить із дубової або яблуневої кори, якщо їх відварити і додати шкаралупу волоського горіха та марганцівку. А суміш кінського каштана, цибулиння і чаю дасть приємний золотистий колір.
Способи фарбування шкіряних виробів
Виявляється, вибирати доведеться не лише фарбу, а й спосіб фарбування. Залежно від матеріалу, ступеня потертостей та ваших можливостей.
На сьогоднішній день таких способів два:
- Поверхневе фарбування. У цьому випадку суміш наносять лише на поверхню за допомогою пензлика, тампона або розпилювача. Після процедури на лицьовій стороні утворюється прозора глянсова плівка, яка захищає шкіру від вологи. З внутрішньої сторони виріб зберігає свій натуральний колір.
- Глибоке фарбування. При такому способі виріб повністю занурюють у ванну з фарбою, і витримують певний час. Колір виробу із зовнішнього боку та з внутрішнього стає однаковим.
Як пофарбувати шкіряний виріб у домашніх умовах
Секрет успіху цього заходу багато в чому залежить від того, наскільки ви дотримуватиметеся технологій, а також наскільки ретельними будуть підготовчі роботи.
Підготовка виробу
Перед фарбуванням важливо ретельно очистити річ від пилу, бруду, жирних плям та інших забруднень. Робити це потрібно, не пропускаючи складок, клапанів від кишень тощо. Як знежирювач найчастіше застосовують господарське мило – воно ефективно видаляє бруд, і в той же час не роз'їдає шкіряну поверхню.
На наступному етапі за допомогою чистої губки видаляють мильні залишки та ретельно просушують виріб.
Важливо: у жодному разі не сушіть шкіру поруч із батареєю чи сонце. Ці призведе до того, що шкіра стане грубою та деформується.
Починати фарбування слід лише тоді, коли виріб повністю висохне. Це можна перевірити по швах та складках, якщо в цих важкодоступних місцях виріб сухий, значить він готовий до фарбування.
Нанесення фарби
Сучасні барвники дозволяють зробити річ абсолютно будь-якого кольору. Як зафарбувати потертість, так і повністю перефарбувати. Якщо потрібного вам відтінку у продажу не виявилося, його можна отримати, змішуючи доступні кольори.
При фарбуванні взуття є правило: не використовувати глибоке фарбування. Вся справа в тому, що намочивши туфель або черевик у розчині для фарбування, після висихання ви отримаєте взуття меншого розміру. Тому для улюблених босоніжок чи сабо доведеться використовувати поверхневе фарбування.
Спробуймо поетапно розглянути, як пофарбувати шкіряну куртку.
- Щоб було зручно працювати, куртку надягають на манекен. А щоб річ не висіла «як на вішалці» і не утворювалися непотрібні складки, всередину підкладають складені рушники. Звичайно, можна пофарбувати і в горизонтальному положенні, але сам процес буде незручним, і результат швидше за все залишить бажати кращого.
- Для видалення захисного воску з поверхні ватний тампон змочують у суміші ацетону і спирту (або горілки), і протирають (знежирюють) поверхню виробу. Якщо цього не зробити, барвник не проникне крізь цей захисний шар.
- Тепер необхідно приготувати желатиновий розчин. Для цього столову ложку желатину слід розвести в 250 мл холодної води і поставити суміш на вогонь до повного розчинення. Після цього всю поверхню куртки змастити желатиновим розчином, що вийшов.
- Приблизно через 30 хвилин можна приступати до фарбування. Спочатку барвник наносять на потерті частини. На куртці це шви на рукавах, область застібок, кишень, а також біля коміра.
- Фарбу слід наносити не менше, ніж у 2-3 шари, даючи кожному шару висохнути. Перерва між фарбуванням приблизно 10-20 хвилин.
- Після того, як останній шар фарби висох, нанесіть закріплювач, який додається до барвника. Якщо такого немає, можна використовувати розчин оцту.
- Наприкінці «процедури» протерти забарвлену поверхню норковим або касторовим маслом (також підійде віск для шкіри). Це робиться для того, щоб матеріал зберіг свою еластичність.
Оцтовий розчин для закріплення барвника ефекту готується наступним чином: на 1 літр води беруть склянку столового оцту та столову ложку солі. Суміш доводять до кипіння, а потім дають охолонути. Охолоджений до +45 градусів склад використовують для обробки пофарбованої поверхні. Так як оцет сушить шкіру, обов'язково після закріплювача протерти поверхню якоюсь олією, а в ув'язненні «пройтися» по фарбованому виробу ганчірочкою з мікрофібри.
Щоб пофарбувати в домашніх умовах шкіряні рукавички, чоботи та ремені використовують таку ж технологію. Барвник наносять акуратними рухами, спочатку вертикальними, потім горизонтальними та після по колу, щоб колір вийшов рівномірний.
Маленькі хитрощі
- Фарба у вигляді аерозолю – найзатребуваніший варіант, головне стежити, щоб не залишилося непрофарбованих фрагментів або потік.
- Під час фарбування повинен дотримуватися температурний режим та певний рівень вологості. Не рекомендується проводити фарбування при температурі нижче +16 градусів і при рівні вологості нижче 75%.
- Якісна фарба за консистенцією нагадує сметану. Якщо у вас густіший барвник, краще його трохи розбавити, повірте, тільки в цьому випадку результат вас порадує.
- Якщо ви фарбуєте виріб поверхневим способом, зовсім необов'язково купувати спеціальну губку. Тампон з поролону – доступний та практичний варіант.
- Експлуатувати забарвлені речі (особливо це стосується взуття) можна не раніше як через 24 години після фарбування.
Безпека
Якщо фарба потрапила у вічі потрібно негайно промити водою. При попаданні складу на руки або обличчя прибрати їдку суміш за допомогою господарського мила. Перш ніж приступати до фарбування, потрібно надіти захисні рукавички та маску, а в приміщенні створити гарну вентиляцію.
Приступаючи до етапу знежирення, пам'ятайте, що багато засобів небезпечні, а значить, починаючи роботу, ні в якому разі не можна курити або перебувати поряд із джерелом відкритого вогню.
Якщо фарбник потрапив на одяг, його можна відтерти етиловим спиртом або горілкою.
Очевидно, що продовжити термін шкіряних виробів можна навіть не звертаючись до спеціалізованих майстерень. Доступний сьогодні асортимент барвників різних кольорів і якості гарантує, що ви зможете оновити куртку або взуття в домашніх умовах.
